Прислів'я на уроках української мови

 Передмова

  Рідна мова –це наш скарб. Вона зберігає у собі мудрість попередніх поколінь. Народна мудрість через віки прийшла до нас у фольклорі (народних творах). Прислів’я і приказки – неоціненна скарбниця народної мудрості.

  Прислів’я – це жанр фольклорної прози, короткий художній твір узагальнювального характеру, що являє собою сталий образний вислів у формі логічно завершеного судження з висновком, складається з двох частин і, як правило, вживається в переносному значенні.

  Приказка – жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів’я, але без висновку, і вживається в переносному значенні.

  Прислів’я й приказки називають ще приповідками, пословицями; найдавніша їх назва – притчі. Різкої межі між прислів’ями та приказками не існує, тому їх розглядають як один жанр. Різниця між ними полягає хіба в тому, що приказки будуються як одночленні речення, а прислів’я більш розгорнуті.      

  Наприклад: Чужими руками жар загрібати легко (прислів’я); чужими руками жар загрібати (приказка).

  Прислів’я і приказки завжди мають практичне значення, слугують готовими формулами, правилами для підтвердження певних думок, явищ, подій, повчають, застерігають, дають поради.

  Засвоюючи на уроках у 1– 4-их класах зразки усної народної творчості, молодші школярі вчаться свідомо ставитися до слова, збагачують свій словниковий запас.

  Чим більше мова насичена прислів’ями й приказками, тим вона образніша, яскравіша, тим сильніше емоційне враження справляє на слухача або читача. Адже в цих коротких рядках сконцентрована вікова мудрість нашого народу, його досвід, мораль.

  Робота з прислів’ями та приказками посідає значне місце у навчанні та вихованні дітей, сприяє розвитку зв’язного мовлення та логічного мислення. Ці короткі народні вислови приваблюють молодших школярів яскравою грою слів, співзвуччям, ритмікою.

  Пропонований посібник ставить собі за мету допомогти вчителю в доборі додаткового граматичного матеріалу з української мови, щоб уроки проходили емоційніше, жвавіше, щоб учні краще сприймали матеріал.

                                1 клас

                Звуки мовлення.  Букви

1. Прочитати. У словах назвати букви, вимовити звуки.

  1. Народ скаже, як зав’яже. 2. Розум – скарб людини.

2. Прочитати. У кожному слові назвати голосні і приголосні звуки.

  1. На сонці тепло, а біля матері добре. 2. Всякій матері свої діти милі. 3. У матері серце болить, як дітки плачуть.

3. Прочитати. У словах вимовити приголосні звуки. Виділені слова поділити на склади.

  1. Людина без друзів, що  дерево без коріння. 2. З добрим дружись, а лихих стережись. 3. Вірний приятель – то найбільший скарб.

4. Прочитати. Списати і підкреслити букви, що позначають приголосні м’які звуки.

  1. Який батько, такий його й син. 2. Батькова хата усім багата. 3. Який батько, таке й дитятко.

5. Прочитати. Виділені слова поділити на склади. Вимовити голосні кожного складу.

  1. Всі за одного, один за всіх. 2. В гурті і пісня в лад іде. 3. Один дуб у полі – не ліс.

6. Прочитати. У словах першого речення назвати приголосні звуки. Зробити звуко-буквений аналіз виділених слів.

  1. Менше говори – більше вчуєш. 2. М’які слова і камінь крушать. 3. Слово до слова – зложиться мова.

7. Прочитати. Виділені слова виписати, підкресливши букви, якими позначаються ненаголошені голосні звуки.

  1. Не спитавши броду, не лізь у воду. 2. Тихим кроком далі зайдеш. 3. Не бійся, та стережися.

8.Прочитати. Зробити звуко-буквений аналіз виділених слів.

  1. Хто не шанує старого, той не має нового. 2. З малої іскри великий вогонь буває. 3. І сокіл вище сонця не літає.

         Позначення звуків буквами я, ю, є, ї.

9. Прочитати. Назвати слова з буквою я. Виписати ті слова, в яких я позначає два звуки.

   1. Здоров’я всьому голова. 2. Біль без язика, але каже де болить. 3. Бережи одяг, як новий, а здоров’я – доки молодий.

10. Прочитати. Назвати слова з буквою ю. Виписати слова, в яких ю позначає два звуки.

  1. Тому втома невідома, хто не працював. 2. Хто працює, той працю шанує. 3. Хто робить, на того ще більше роботи звалюють. 4. Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

11. Прочитати. Виписати слова з буквою є. Вказати різницю між буквами є та е.

  1. Діло майстра величає. 2. Голка всіх одягає, а сама гола. 3. Криком дуба не зрубаєш. 4. Не так то він діє, як тим словом сіє.

12. Прочитати. Виписати слова з буквою ї. Скільки звуків позначає буква ї?

  1. Наказав три мішки гречаної вовни, та всі неповні. 2. Хто масно говорить, той пісно їсть. 3. Красная мова находить гарнії слова.

13. Прочитати. Виписати слова з буквами я, ю, є, ї. Назвати звуки, які вони позначають.

  1. Птицю пізнають по пір’ю, а людину – по мові. 2. Будь господарем своєму слову. 3. Діла говорять голосніше, як мова. 4. М’які слова і камінь крушать. 5. В чужім краю і солов’ї лиш цвірінькають.

             Буквосполучення дж, буква щ.

14. Прочитати. Виписати слова з буквою щ, вимовити їх, вказати кількість звуків і кількість букв.

  1. Багато казати, а нема що слухати. 2. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 3. Не до ладу сказати – краще промовчати.

15. Прочитати. Назвати слова, в яких є звуки [шч], [дж]. Зробити звуко-буквений аналіз виділених слів.

  1. Однією рукою в долоні не заплещеш. 2. Одна бджола меду не наносить. 3. Без одної крупи горщик повний буде.

16. Прочитати. Слова з [дж] виписати, вимовити їх і вказати кількість звуків і кількість букв.

  1. Одна бджола меду не наносить. 2. По одягу зустрічають, по розуму проводжають. 3. Бджоли раді цвіту, людина – літу.

                                  2 клас

                                       Слово

        Слова, які означають назви предметів.

        Слова, які називають ознаки предметів.

        Слова, які називають дії предметів.

1. Прочитати. Значення розкрити своїми словами. Слова – назви птахів виписати, розділивши на склади, поставити наголос.

  1. Видно сокола по польоту, а сову по погляду. 2. Орел мухи не ловить, а слон за мишею не ганяється. 3. Навпростець тільки ворони літають. 4. Сорока на хвості принесла. 5. Горобець малий, та й то серце має. 6. Ластівка день починає, а соловей його кінчає. 7. Голодній курці просо на думці.

2. Прочитати. Пояснити значення. Виписати слова – імена людей, клички тварин, назви міст і річок. Пояснити написання цих слів.

  1. Який Яків, стільки й дяки. 2. Василю, не бери на силу. 3. Люблю Сивка за звичай – хоч крекче, та везе. 4. До роботи в Гриця порвані чоботи. 5. Який Сава, така й слава. 6. На тобі, Даниле, що нам немиле. 7. Для нашого Федота не страшна робота. 8. Язик до Києва доведе. 9. Ворскла річка невеличка, береги ламає. 

3. Прочитати. Яким загальним значенням об’єднані подані висловлення? Які з них можна використати, коли говоримо про вміння працювати, а які – коли людина лінується. Виписати слова, які відповідають на питання хто? До слова працювати доберіть близькі за значенням.

  1. Поганий майстер ремесло ганьбить. 2. Добрий косар косить добре в полі і в горах. 3. Курка по зернятку клює, проте наїдається. 4. Ледача кішка миші не зловить. 5. Рибалка води не боїться.

4. Прочитати. Пояснити значення висловлень. Виписати слова – назви ознак разом із словами, до яких вони відносяться. Визначити голосні  і приголосні звуки в цих словах.

  1. Добрий пастух не покине своє стадо. 2. Малий язик, а усім тілом володіє. 3. Гнів – поганий порадник. 4. Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати. 5. Порожній колосок вище всіх стоїть. 6. Чужий кожух не гріє..

5. Записати прислів’я. Підкреслити слова – назви ознак, протилежні за значенням.

  1. Від рідної землі віє теплом, від чужої – холодом. 2. Дерева в дрімучому лісі бувають високими і низькими. 3. Малого коня хвали, а великого запрягай. 4. З поганої трави не буде доброго сіна.

6. Прочитати, пояснити значення висловів. Яким загальним змістом вони об’єднані? Списати. В словах – назвах ознак предметів підкреслити букви, що позначають тверді приголосні звуки.

  1. З добрим дружись, а лихих стережися. 2. Поганого чоловіка в побратими не бери. 3. Добрий добру навчає, а лихий на лихе наставляє. 4. З добрим поживеш – добро переймеш, а з лихим зійдешся – того й наберешся.

7.  Прочитати, пояснити значення. Виписати слова – ознаки предметів, які мають протилежне значения. В перших словах кожної пари підкреслити букви, які позначають м'які приголосні. Скласти речення з поданими висловленнями.

1. Погана сітка для риби не клітка. 2. Старого чоловіка для поради держи. 3. Дорога рибка – добра юшка. 4. Де­шевому товару дешева і ціна. 5. Погане дерево в сучки росте.

8. Прочитати. Яким значенням об’єднані прислів’я? Виписати слова, що називають дії предметів.

  1. Коли тебе добрі люди шанують, шануйся і сам. 2. Чиста вода  - для хвороби біда. 3. Краще погана дорога, ніж поганий супутник. 4. Одиноке дерево вітру боїться. 5. Ледачий плуг швидко поржавіє, а ледача людина швидко постаріє. 6. Давній друг ворогом не стане.

                         

9. Прочитати, пояснити зміст. Виписати слова з буквами і, я, розділити на склади, визначити місце і, я в складах (в середині чи в кінці), підкреслити. Сказати, скільки звуків у словах і якими буквами вони позначаються.

  1. Праця все долає. 2. Двері мудрості ніколи не замкнуті. 3. Знання – не тягар. 4. Старанність – мати успіху. 5. Де грамотні люди, там біди не буде. 6. Тільки неук своїм знанням хвалиться.

 Буквосполучення йо, ьо. Вживання апострофа після б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї. Наголос. Ненаголошені [е], [и]. Подовження приголосних звуків.

10. Прочитати і пояснити. Виписати слова з ьо, поділити на склади для переносу.

  1. Прислів’я з пташиний дзьоб, а мудрості в ньому ціле озеро. 2. Один «зараз» краще трьох «потім». 3. Ложка дьогтю зіпсує бочку меду. 4. Багато няньок – дитина без носа. 5. Одного мука – десятьом наука.

11. Прочитати, пояснити значення. Виписати слова з йо, ьо. Порівняти вимову слів, їх написання.

  1. Танцює, як цап на льоду. 2. Я йому слово, а він мені десять. 3. Одвага або мед п’є, або сльози ллє. 4. Зимою деньок, як комарів носок. 5. І калачем його не заманиш.

12. Прочитати вголос, виділяючи наголошені склади в словах з апо­строфом. Пояснити значення кожного вислову. Виписати слова, де звуків більше, ніж букв.

1. Якщо нав'ючити на осла побільше, то він не піде скоріше. 2. Словом заб'єш більше, ніж дубиною. 3. П’ятками киває, бо діла не має. 4. Дерево з верхів'я сохне.

13. Прочитати, пояснити значення. Слова з апострофом виписати, підкреслити букви, між якими стоїть апостроф.

  1. Причепився, як реп'ях до кожуха. 2. Він такий, як хліб м'який. 3. Його тільки той не б'є, хто не хоче. 4.Шукає на коржі м'якого, а в труді легкого. 5. Що скаже – не­наче зв'яже.

14.       Прочитати, дотримуючись пауз. Зміст висловлень передати своїми сло­вами. Пояснити в словах орфограму-апостроф. Які малюнки можна намалювати до кожного висловлення?

  1. Скривився, як середа на п'ятницю. 2. Крутився, як посолений в'юн. 3. Причепився, як реп'ях. 4.Спить солов'їним сном. 5. М’яко стеле, та твердо спать.

15. Прочитати. Записати слова з апострофом, пояснивши орфограми. Коли можна так сказати?

  1. Найбільше багатство - здоров’я. Той здоров’я не цінить, хто хворим не був. Тому тяжко, хто зло пам’ятає. Як до череди гнать, то й п’ятки болять.

16. Прочитати, пояснити, коли так кажуть. Перевірити ненаголошені голосні в словах вірша за допомогою зміни слова.

  1. Лежачого не б’ють. 2. Прислів’я вік живе. 3. Кожен край має свій звичай. 4. Громадою велику справу зробиш. 5. Ледачий на ходу, швидкий на їду. 6. Одна ластівка не робить весни.

17. Прочитати. Пояснити зміст кожного висловлення. Згрупувати їх за значенням. Виписати слова з подовженими приголосними. Пояснити орфограму в словах.

  1. Світло землі – сонце, світло людини – учення. 2. Сумління – найкращий порадник. 3. Знання робить життя красним. 4. У працюючого обличчя рум’яне.

18. Прочитати і пояснити значення. Списати. Слова з подовженими приголосними вимовити, поділивши їх на склади для переносу.

  1. Хто знання має, той і мур ламає. 2. Змагання – для ледарів смерть. 3. І будень, і неділя – лінивому все безділля. 4. Від мовчання голова не болить. 5. Куди вітер дме, туди й гілля хилиться.

19. Прочитати і пояснити значення. Слова з подовженими приголосними підкреслити. Зробити звуко-буквений аналіз виділених слів.

  1. І мовчання часом буває відповіддю. 2. Основа уміння – старанність. 3. Чистого сумління не взяти й не подарувати. 4. Терпіння й сумління все подолають. 5. Незнання – не ганьба, ганьба – небажання знати.

20. Прочитати і пояснити значення. Списати, вставити пропущені  букви. Які звуки позначені цими буквами?

  1. Не вбра…я людину прикрашає. 2. Незна…я – ворог, а зна…я – друг. 3. Єдна…я перемагає найдужчого ворога. 4. Розворушене бага…я дає більше полум’я. 5. Чисте вбра…я не потребує пра…я.

                                         3 клас

           

                      Мова і мовлення. Текст.

1. Прочитати прислів’я. Вставити замість крапок букви, що позначають голосні звуки.

  1. Пр…вд…    в     пр…к…зк…х      ш…к…й.

  2. З    пр…сл…в’ [й]…,    [й]…к    з    п…сн…,    сл…в    н…    в…к…н…ш.

2. Скласти і записати прислів’я про мову.

  1. Лине, серця, до, а, не, слово, стріла.

  2. Хліб, а, слово, на, обід, бережи, на, відповідь.

  3. До, язик, Києва, доведе.

  4. Словом, за, кишеню, у, не, полізе.

3.  Записати прислів’я і пояснити їх зміст.

  1. За добре слово не платять, а скажеш – усім приємно. 2. Не смійся з інших, щоб тобі такого не було. 3. Не радій чужому горю. 4. Ввічливих і лагідних скрізь шанують. 5. Аж до діброви чути ваші розмови.

             Речення. Синоніми. Антоніми.

4. Прочитати прислів’я, пояснити. Списати. Підмет підкреслити. Пояснити написання великої літери на початку речення і крапку в кінці речення.

  1. Добра порада руку зупиняє. 2. Залізо гартується в огні. 3. Настирлива праця все переборе. 4. Справа майстра боїться. 5. Дружба дає сили.

5. Прочитати приказки, пояснити. Списати. Підкреслити присудок, усно поставити до нього запитання.

  1. Дружна дружина гори зрушує. 2. І очі помиляються 3. Добра справа сама себе хвалить. 4. Праця все здолає. 5. Силу перемагає мужність. 6. Робота розуму навчає.

6. Приказки прочитати, пояснити, списати. Підкреслити головні члени речення.

  1. Лінивий кінь од каравану відстане. 2. Поганий майстер ремесло ганьбить. 3. Із круглого каменя дім не збудуєш. 4. На чорній землі хліб родить. 5. Від серця до серця дорога лежить.

7. Приказки прочитати, пояснити, списати. Підкреслити головні і другорядні члени речення.

  1. Гарна троянда на рідній землі росте. 2. З любові до Вітчизни серце співає. 3. Народові Вітчизна дарує сонце.

8. Прислів’я та приказки прочитати, пояснити, списати. Встановити зв’язок слів у реченнях.

  1. Від малої ліні велика біда трапляється. 2. Труд прикрашає життя. 3. З лінощів усе зло народжується. 4. Працьовита людина рано встає. 5. Лежачий камінь мохом обростає.

9. Вставити у прислів’я найбільш вдалі слова.

  1. Маленька …  краща за велике безділля (праця, труд, робота). 2. Згода … будує, а незгода руйнує (дім, будинок, оселя, хата, хатинка, житло).

10. Виписати слова, протилежні за значенням, з поданих прислів’їв.

  1. З малої хмари великий дощ буває. 2. Краще гірка правда, ніж солодка брехня. 3. Що вранці зробиш, того ввечері не здоженеш.

                               Будова слова

                                 Закінчення

11. Прочитати, пояснити значення. Визначити, на які змістові групи поділяються подані прислів'я і приказки. Списати, у виділених словах визначити закінчення.

  1. Батьківщина, як мати, завжди захистить. 2. Кращого  за Батьківщину місця не знайти. 3. Колосок до колоска  - Батьківщині сніп. 4. Без Батьківщини і сонце не гріє 5. Дружба – найбільший скарб. 6. Дерево міцне корінням, а люди — дружбою. 7. Птах сильний крильми, людина — друзями.

 12. Прочитати прислів’я. Виписати слово правда, виділити основу та закінчення.

  1. Правда світліша за сонце. 2. Не шукай правди в інших, коли в тебе її нема. 3. Всяк правду знає,  та не всяк про неї дбає. 4. Живи правдою святою.

13. Прочитати і пояснити значення. Виписати сполучення кількох слів, в яких було б слово вовк,  виділити в ньому закінчення.        

  1. Вовка боятися — в ліс не ходити. 2. Показалась за сім вовків копиця сіна. 3. Вовк лисиці рідня, та повадка не одна. 4. Оділлються вовкові коров’ячі слізки. 5. Не життя собаці з вовком.

 14. Прочитати прислів'я, пояснити значення. Визначити, що спільного в даних висловах.

  1. Майстром ніхто не народився, а зробився. 2. Ще жоден майстер з неба не впав. 3. Справа робить майстра. 4. Зробивши роботу, добре відпочивати. 5. Багато рук – легка робота. 6. Добрий початок – половина роботи.

15. Прочитати, пояснити значення. В слова на місце крапок вписати потрібні закінчення.

 1. Правд... – як масло: скрізь наверх спливає.2.Хто за правд… горою, той не боїться і бою.3_.  Без правд… жить – по-вовчи вить. 4. Той дає раду, хто знає правд… . 5. По правд… роби, по правд… буде.

16. Прочитати, пояснити значення. Списати. У словах замість крапок написати потрібні закінчення. До слова Вітчизна дібрати спільнокореневі слова.

 1. Коли любиш свою Вітчизн…, то й на подвиг за неї  підеш. 2. Нема краю кращого за рідний край, нема країни кращої за Вітчизн… . 3. Людина без Вітчизн…, як соловей без лісу. 4. Моя Вітчизн…  –  пісня колискова.

             Корінь. Голосні у корені слова

17.  Прочитати, пояснити значення висловів. Переписати.  Пояснити правило написання букв е, и в корені слова для позначення  ненаголошених звуків.

  1. Від рідної  землі віє теплом, від чужої – холодом. Дерева в дрімучому лісі бувають високими і низькими. 3. Правда з мізинець гору брехні переможе. 4. Весела думка – половина здоров'я. 5. Поки крикливий накричиться, мовчазний повернеться з поля. 6. Не замочиш глини, не зробиш цеглини.

18. Прочитати. Пояснити значення. Списати. Пояснити написания букв е, и в корені слів.

 1. Дорога дружби широка. 2. Є край і  великому, і  малому,  а дружба безкрая. 3. У малому горі їжа виручає, у великому—друг. 4. Перед ворогами не хвались, для друга не жалій. 5. Вчення — джерело знань, знання – джерело щастя. 6. Красива земля — насолода, хороша Людина – щастя народу. 7. Хто не поспішає, залишається позаду, 8. Хто йде прямою дорогою, не втомиться.

19. Прочитати. Розкрити значення висловів. Переписати слова з буквами е, и: в одну колонку ті, що перевіряються добором спільнокореневих слів, в другу – словникові слова. Визначити місце орфограм.

  1. Ледачого всі обминають, а роботящого шанобливо вітають 2. Наполегливістю досягнеш більшого, ніж язиком. 3. Хист і  розум — дар, а не розвиватимеш — їх переведеш. 4 Хто в лінощах скніе, від іржі темніє. 5. Окраса землі — урожай, окраса людини – знання 6. Людей питай, а свій розум май. 7. Б'ють не лежачого, а ледачого.

20.       Прочитати, пояснити значення. Погрупувати близькі за значенням вислови. Списати. Визначити будову слів, в яких відбулось чергування [і] з [о] або з [е], визначити ту частину слів, де воно відбувалось.

  1. Не спитавши броду, не лізь у воду. 2. Кожна травичка на своєму корені росте. 3. З його помочі, як з осики груш. 4. З неба зорі хапає, а під носом не бачить. 5. Не діли шкуру невбитого ведмедя. 6. Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.

21. Прочитати, пояснити значення. Списати. У дужках біля кожного вислову записати в початковій формі слова, в яких відбулось чергування [і] з [о] або [е]. Визначити ті частини слів, де відбулось чергування.

  1. Йому про коня, а він про вола. 2. При міцному сні всі ночі короткі. 3. Бачиш чуже під лісом, а не бачиш свого під носом. 4. Слова – ключі до серця.

 22. Прочитати, пояснити значення висловів. Списати. Згрупувати близькі за значенням прислів’я, підкресливши слова, в яких можливе чергування [і] з [о] або [е]. В кінці кожного вислову в дужках записати перевірні слова.

  1. Розумний знає прислів’я і скаже влад. 2. Весна багата на квітки, а осінь на сніпки. 3. Під лежачий камінь і вода не тече. 4. Грім не гряне – ледачий не встане. 5. Праця має гіркий корінь та солодкий плід. 6. Якби не потічки, не було б і річки.

           Дзвінкі і глухі приголосні звуки

23. Прочитати, пояснити значення. Розкрити, що протиставляється у висловах. Списати. Підкреслити слова з буквами, які позначають глухі та дзвінкі приголосні звуки.

  1. Вивели його на слизький лід. 2. Ложкою озера не вичерпаєш. 3. У вовка своя стежка. 4. І маленька миша хоробра, коли близько нора. 5. Коли на столі стоїть куліш, менше говори і більше їж.

24. Прочитати, пояснити вислови. Дібрати до них близькі за значенням. Виписати слова з глухими приголосними, порівнявши їх вимову і написання.

  1. До доброї криниці стежка утоптана. 2. Лиха знахідка гірш крадіжки. 3. Щоб рису їсти, треба в воду лізти. 4. Кішці смішки, а мишці слізки.

25. Прочитати, пояснити значення. При характеристиці яких рис людини використовують ці висловлення? Виписати слова з дзвінкими приголосними. Звернути увагу на вимову дзвінких приголосних у кінці складу і кінці слова.

  1. Дуб не садять близько дуба. 2. Від роботи тяжко, а без роботи ще тяжче. 3. Порожньої ложки до рота не підносять. 4. Ранні пташки росу п’ють, а пізні – слізки ллють. 5. Боягуз і ведмедя дядьком назве. 6. Знайти друга легко – важко вберегти.

 26. Прочитати, пояснити, що саме протиставляється у висловах. Виписати слова, в яких вимова розходиться з написанням. Знайти слова, протилежні за значенням.

  1. На гору важко, а з гори шпарко. 2. Від слова до діла неблизька дорога. 3. Правда солона, а брехня солодка. 4. Ластівки низько літають, дощ обіцяють. 5. Миша в стіжку не загине.

27. Прочитати, пояснити, яким спільним значенням об’єднуються висловлення. Виписати слова, вимова яких розходиться з написанням. Букви, що позначають дзвінкі приголосні звуки, підкреслити.

  1. Тяжко тому жити, хто не хоче робити. 2. Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти. 3. Вимету разком, та вивезу візком. 4. Один із сошкою, а семеро з ложкою.

  28. Списати прислів’я, вставляючи пропущені букви.

  1. Червона ягі…ка, але на смак гірка. 2. Ле…ко сказати, але ва…ко зробити. 3. Ло…ка дьо…тю зіпсує бочку меду.

118. Прочитати, записати, поставивши слова, що в дужках, у правильній формі. Вказати зміни приголосних [г], [к], [х] – [ш], [ч], [з], [ц]. Вказати, що протиставляється, порівнюється в даних висловленнях.

   1. Такий мороз, що аж зорі (скакати). 2. Де багато (птахи), там нема (комахи). 3. Вдома і рука, і нога спить, а в (дорога) й голова не дрімає. 4. Голодній (курка) просо на (думка).

29. Прочитати, пояснити значення. До виділених слів дібрати спільнокореневі слова, які б свідчили, що відбуваються зміни приголосних звуків. Яке висловлення має пряме значення?

   1. На похиле дерево й кози скачуть. 2. Череп’я довше живе, як цілий глечик. 3. Не дивись високо – запорошиш око. 4. Зробили спішно, та коли б не вийшло смішно. 5. Узнай вдачу людини, а потім дружи. 6. Не на користь книжку читають, коли лише вершки хапають.

                             Префікс

30. Прочитати прислів’я. Виписати слова з префіксами, дібрати до них спільнокореневі. Префікси виділити.

  1. Літо збирає, а зима з’їдає. 2. Поспішиш – людей насмішиш. 3. Посієш вчасно, то і вродить рясно. 4. Робота людину прикрашає.

31. Прочитати, пояснити значення. Згрупувати висловлення за значенням. Слова, що мають префікс, виписати, виділивши префікси, корені. Написання префікса пояснити.

  1. Прислів’я – притча предків. 2. Слово має звучання, а прислів’я – прикрасу. 3. Приказка яскравіша від квітки. 4. Добре слово приносить славу, слава залишається народу. 5. Робота людину прикрашає. 6. Людина розумом і лева приборкає, а силою і цвіркуна в траві не зловить. 7. Дерево приймається, поки молоде. 8. Себе перемогти – найбільша перемога.  

32. Прочитати, пояснити значення висловлень. Виписати окремо слова з однаковими прийменниками і префіксами, пояснивши їх написання.

 1. Наскочила коса на камінь. 2. Бездонної бочки не наллєш. 3. Совість згризе без зубів. 4. У лиху годину узнаєш вірну людину. 5. На добрій землі хліб сіють.

33. Прочитати, пояснити значення. Підкреслити висловлення, в яких говориться про дружбу між людьми. Виписати слова, що мають префікси. Пояснити написання з, с у префіксах.

  1. На все зважай і на вус мотай. 2. Усюди сонце вранці сходить. 3. Не сходиться гора з долиною, але сходиться людина з людиною. 4. Гарна розмова скорочує дорогу. 5. Сила без дії швидко змізерніє. 6. Без борошна і води хліба не спечеш. 7. Спільна біда здружить.

34. Прочитати, пояснити значення. Виписати слова з протилежним значенням. Виділити в них префікси і поділити на склади для переносу.

  1. Той, хто йде в далеку дорогу, залишає по собі тривогу. 2. Хто ніколи не починає, той ніколи не кінчає. 3. Одна головешка в печі гасне, а дві в полі горять. 4. Осінь збирає, а весна з’їдає. 5. Хто мало говорить, той багато думає. 6. За діло візьмешся – розуму наберешся.

35. Прочитати, пояснити значення. Виписати слова з апострофом, пояснити його вживання. Виділити префікси.

  1. Зима літо з’їдає, хоч перед ним тікає. 2. Скільки вб’єш, стільки й в’їдеш. 3. Як поїдеш в об’їзд, то будеш на обід, а як навпростець, то увечері.

                              Суфікс

36. Прочитати. Згрупувати близькі за значенням висловлення, пояснити значення кожного з них. Виписати слова, будова яких складається з кореня і суфікса.

  1. Не обіцяй того, що не зможеш виконати. 2. Чистота – матір здоров’я. 3. Людяність дорожча за багатство. 4. Із року в рік іди вперед, назад не повертайся! 5. Оберігаєш саджанці – оберігай життя. 6. Людина, що прагне кращого, днем дорожить, а та, що зледачіла, – безпробудно спить. 7. Великі знання починаються з книжки.

                       Частини мови

                             Іменник

37. Прочитати. Розкрити значення, згрупувавши вислови, близькі за значенням.

  1. Ключі від щастя – в праці. 2. Краса без мудрості, ніби квітка в болоті. 3. Язик без кісток, думи без дна. 4. Батько слова – розум, мати слова – мова. 5. Думка – джерело слова.

38. Прочитати, пояснити значення. Передати основну думку всіх висловів одним із них, записати. Визначити рід та число іменників, які означають єднання людей, народів.

  1. У самотнього роботі кінця немає. 2. Єдність і братерство – велика сила. 3. Дружба – шлях до щастя. 4. Одна квітка весни не приносить.

39. Прочитати і пояснити зміст. Передати основну думку всіх висловів одним із них. Списати. У іменників, які означають злагоду, єдність визначити число, відмінок.

  1. Одне дерево – не ліс, одна цеглина – не мур. 2. Крапля до краплі – вже й ріка тече. 3. Дружба і злагода – братерство і добробут. 4. Сила – в єдності. 5. Де більшість, там і сила. 6. Гуртом і гору на порох можна стерти.

40. Прочитати, визначити їх основну думку. Виписати слова, що об’єднуються значенням дружби, визначити їх рід, число.

  1. Людина людині – друг, товариш, брат. 2. Сила миру не в зброї, а в людях доброї волі. 3. Дружба та братство – дорожче багатства. 4. Пізнай людину по її друзях. 5. Людина без друзів, мов їжа без солі.

41. Прочитати, пояснити зміст. Списати. В перших іменниках кожного вислову визначити число, рід, відмінок.

  1. Гору прикрашає камінь, людину – голова. 2. Дерево пізнається за плодами, а людина – за ділами. 3. Крила птахові, розум людині, щоб вічно прагнути до висоти. 4. Великі ріки з малих джерел витікають. 5. Праця приносить достаток, а лінь – злидні.

42. Прочитати і пояснити зміст. Списати. Виписати приказки та прислів’я про слово, в  іменниках визначити рід, число, відмінок.

  1. У руках майстра і криве дерево випрямляється. 2. Не місце красить людину, а людина місце. 3. Кінь ходою, а людина – словом. 4. Нема троянди без колючок, науки – без муки. 5. Людина красна обличчям, обличчя – очима, рот – язиком, язик – словом.

43. Прочитати і пояснити зміст. Списати. Визначити рід, число, відмінок іменників.

  1. Праця чоловіка годує, а лінь марнує. 2. У кого праця, в того й хліб.  3. Стежки ледарів бур’янами поросли. 4. Кожна пташка своїм носом годується. 5. Труд для людини – здоров’я і життя.

44. Прочитати і пояснити зміст. Списати так, щоб слово робота йшло в порядку від називного до місцевого відмінка, виділяючи відмінкові закінчення.

  1. Людину гріє не кожух, а робота. 2. Без охоти нема роботи. 3. Робота шукає розумного, розумний – роботу. 4. Млин сильний водою, а людина роботою. 5. По роботі пізнають людину. 6. І роботі свій час.

45. Прочитати і пояснити зміст. Списати, визначити слово, яке розкриває загальне значення висловів. Визначити відмінок слова праця в кожному вислові.

  1. Чесної праці вітер не розвіє. 2. Праця життя продовжує, а лінь збавляє. 3. Без праці жити – тільки небо коптити. 4. Чесну людину народ оцінить.5. Гірка праця – солодкий спочинок.

46. Прочитати і пояснити зміст. Списати. Визначити в кожному вислові відмінок слова труд, закінчення виділити.

  1. Всі труди дають плоди. 2. Джерело достатку – в труді. 3. Людина славна своїм трудом. 4. Білі руки чужий труд люблять. 5. Труд все перемагає.

47. Прочитати, пояснити зміст. Слово діло виписати у множині, виділити закінчення, визначити відмінки.

  1. Діла не знаєш – діла не зробиш. 2. По твоїх ділах про тебе судять. 3. Дерево дивись у плодах, а людину у ділах. 4. Діла ідуть – серце спокійне. 5. Не одежа красить людину, а добрі діла.

48. Прочитати, пояснити зміст. Іменники з протилежним значенням виписати парами, виділити закінчення, визначити рід.

  1. Тобі сміх, а мені плач. 2. Хто спритний у молодості, той моторний і в старості. 3. Щастя має ноги, біда має роги. 4. Добро не лихо, ходить тихо. 5. Правда долає кривду.

49. Прочитати, пояснити зміст. Іменники з протилежним значенням виписати парами, визначивши їх число, рід, відмінок.

  1. Краще добрий кінець, ніж гарний початок. 2. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. 3. Із щастя і горя скувалася доля. 4. Без праці нема й відпочинку. 5. Правда та кривда – вогонь та вода.

                          

                         Прикметник

50. Із кожної групи слів скласти прислів’я. Записати. Підкреслити прикметники-антоніми.

  1. З, великий, іскри, буває, малої, вогонь.

  2. Борода, короткий, а, розум, довга.

  3. Не бійся, дурного, ворога, приятеля, а.

51. Прочитати, пояснити зміст, списати. Прикметники – слова з протилежним значенням виписати парами разом з іменниками. Виділити закінчення прикметників, визначити їх число.

  1. Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля. 2. Малого коня хвали, великого запрягай. 3. З поганої трави не буде доброго сіна. 4. З маленького насіннячка виростає велике дерево. 5. Борода довга, а розум короткий. 6. З малої іскри великий вогонь буває.

52. Прочитати, пояснити зміст. Списати прикметники разом з іменниками, поставити питання до прикметників, визначити їх рід, число.

  1. Краще добра стежка, ніж поганий шлях. 2. Великий чобіт на нозі, а малий під лавкою. 3. Добрі діла безшумно ходять, а злі дзвонять як дзвони. 4. І чорна корова біле молоко дає. 5. Великі речі починаються з малого. 6. Шапка велика, а голова мала.

                                Дієслово

53. Прочитати, пояснити зміст. Поставити дієслова, що в дужках, в потрібній за змістом формі. Порівняти закінчення і запитання.

  1. Одна бджола мало меду (наносити). 2. (Наговорити) цілу гору, а (зробити) з макове зерно. 3. Ноги (носити), а руки (годувати). 4. У кого руки (працювати), у того рот (їсти).

54. Прочитати, пояснити зміст. Списати. У дієсловах виділити закінчення, усно поставити до них запитання. Підкреслити дієслова у неозначеній формі, які мають протилежне значення.

  1. Спершу треба розсудити, а тоді робити. 2. Краще добре робити, ніж гарно говорити. 3. Погане слово краще проковтнути, ніж промовити. 4. Легко говорити, та не так легко зробити.

55. Прочитати, пояснити зміст. Списати. Дієслова підкреслити, пояснити значення, визначити час.

  1. Ясне небо блискавки не боїться. 2. Людина – як криниця: чим більше дає, тим більше до неї прибуває. 3. Ластівка знаходить своє гніздо, людина – вихід із становища. 4. Хто добре починає, той добре кінчає. 5. Бджола з кожної квітки збирає мед. 6. Роботящий чоловік має хліба цілий засік.

56. Прочитати, пояснити, за яких обставин можна так сказати. Списати. Підкреслити дієслова минулого часу, усно поставити до них запитання. Пояснити значення дієслів.

  1. Проміняв шило на мотовило. 2. Ухопив місяця зубами. 3. Тікав від диму, потрапив у вогонь. 4. Написав, як курка лапою. 5. Як коня вкрали, він стайню замкнув. 6. Доки воза не перекинув, дороги не полагодив.

57. Прочитати, пояснити зміст. Списати. Визначити час і значення виділених слів.

  1. У людини, яку похвалили, шапка набакир. 2. Коли б злодійством збагачувались, миша була б найбагатшою. 3. Доки шубу знайшли, зима минула. 4. Поспішили – людей насмішили. 5. Скільки б віслюка не чистили, конем не буде. 6. Хочеш, щоб повірили, кажи правду.

58. Прочитати, пояснити зміст. Списати. Підкреслити дієслова майбутнього часу, усно поставити до них питання, значення пояснити.

  1. Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає. 2. Камінь угору сам не покотиться. 3. Поганий будяк і в камінні виросте. 4. Хто знання має, той і мур зламає. 5. З кропиви пахучої квітки ніколи не буде. 6. Саранча ніколи не пожаліє хліба в полі.

59. Прочитати, пояснити зміст. Списати. Дієслова майбутнього часу підкреслити, усно поставити до них питання, пояснити значення.

  1. Очерет з лозою не помиряться: хоч вітру нема, все лаються.  2. Дружні сороки орла заклюють. 3. Струмки зіллються – ріки будуть, люди з’єднаються – сила буде. 4. Дружно люди візьмуться – гори здадуться. 5. У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть.

60. Прочитати, пояснити зміст. На місці крапок, де треба поставити частку не. Пояснити, як її треба писати з дієсловами.

  1. Хто в світі … бував, той світу … видав. 2. Де господар … ходить, там поле … родить. 3. Глибока вода … каламутиться. 4. … кажи – … вмію, а кажи – навчусь. 5. Під лежачий камінь вода … тече. 6. Хто … вчився, …буде знати.

61. Прочитати, пояснити зміст. Списати, розкривши дужки. Пояснити правопис частки не з дієсловами, визначити час.

  1. Хто нічого (не) робить, той ніколи (не) має часу. 2. Мудрим ніхто (не) вродився, а навчився. 3.  Тільки той (не) помиляється, хто ні до чого не доторкається. 4. На годину спізнився, за рік (не) наздоженеш. 5. (Не) візьмешся за роботу, робота сама (не) зробиться.

62. Виписати з прислів’їв, приказок дієслова зі словом не.

  1. Дій по правді й нікого не бійся. 2. На чужому горі щастя не збудуєш. 3. Дружба – мов дзеркало: розіб’єш – не склеїш.

                                          4 клас

                   Мова і мовлення. Речення

1. Розбери «зашифровані» речення. Поясни, як ти розумієш їх зміст.

  оотЗло бовадутью із млезі, а зннная – з никжок. нуКги тачитью ен чи ома, а зумморо.

2. Прочитати. Визначити і записати, де загадка, де прислів’я, де порівняння, де скоромовка.

  1. Хоч не шию я ніколи, а голок в мене доволі. 2. Їжак з їжачихою наїжачилися. 3. Полохливий, як заєць. 4. Захотілося зайцю зранку з’їсти моркву до сніданку. 5. Полохливий заєць і пенька боїться.

3. Приказки прочитати, пояснити. Визначити однорідні члени речення, виписати їх разом із сполучниками, пояснити розділові знаки.

  1. Вміння і труд все перетруть. 2. Смішком та жартами часто правда мовиться. 3. Дружба і геройство ведуть до перемоги. 4. Добре слово говориться не язиком, а душею. 5. Лінивий до обіду спить, до вечора позіхає.

4. Прислів’я та приказки прочитати, пояснити. Визначити однорідні члени речення, виписати разом із сполучниками, прочитати відповідно до розділових знаків та сполучників.

  1. Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає. 2. Скрипка плаче і сліз не має. 3. Верба хоч товста, але зсередини пуста. 4. Без хвилювання, без турботи не чекай радості від роботи. 5. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

5. Прочитати, пояснити зміст.

  1. Старанність і труд до мети ведуть. 2. Хто в роботі, той в турботі. 3. Мудрець сім разів язиком поверне в роті, доки слово скаже. 4. Гарна птиця пером, а чоловік умом. 5. Золото й срібло не старіють, батько й мати ціни не мають.

                                      

                                        Іменник

6. Прочитати і пояснити. Іменники І відміни виписати, визначити рід, число, відмінок. Записати ці слова в називному відмінку, виділити закінчення, порівняти їх.

  1. Народ правду каже. 2. Роту одним багнетом не переможеш. 3. Невмілий швидко роботу кінчає. 4. Добрий одяг людину доброю не робить. 5. Сам мед теж наб’є оскому.

7. Прочитати, пояснити. Виписати іменники в знахідному відмінку з прийменниками, виділити закінчення, пояснити їх написання.

  1. Кожен говорить про свою Вітчизну. 2. На всяку хибу й ваду знаходять люди раду. 3. Добре слово і слона на дорогу виведе. 4. Кращого за Батьківщину місця не знайти. 5. Правда дужча за силу.

8. Прочитати та пояснити зміст. Іменники І відміни знахідного відмінка з прийменниками виписати в одну колонку, без прийменників – у другу. Виділити закінчення, порівняти, пояснити їх написання.

  1. Повний колос хилить голову. 2. Іржа їсть залізо, турбота – людину. 3. Бережи молоду відвагу та новий одяг. 4. Людина на людину сподівається.

9. Прочитати, пояснити зміст. Іменники із закінченнями  -у і -ю виписати у дві колонки, визначити рід, пояснити різницю в закінченнях.

  1. Людина міцніша за кремінь і слабша за шипшинову галузку. 2. Раніше, ніж розпитати про дорогу, дізнайся про супутника. 3. Руки ламають палицю, а розум піднімає гори. 4. Згадай йому про роботу – у нього болить голова. 5. Руки людини і пустелю на квітник перетворять.  6. Мілку річку переходь, як і глибоку.

10. Прочитати, пояснити зміст. Іменники знахідного відмінка І відміни виписати, поряд записати їх у називному відмінку. Визначити рід, число, закінчення іменників називного відмінка, порівняти їх.

  1. Силу перемагає мужність. 2. Хто змерз – вихваляє шубу, хто заблукав – дорогу. 3. Хто грамоту знає, той далеко сягне. 4. Голову цінують по язику. 5. Соловей троянду любить, людина – Вітчизну.

11. Прочитати, пояснити зміст, списати. До іменників родового відмінка однини поставити питання, визначити рід, виділити закінчення.

  1. Нема праці без обліку. 2. Здоров’я – дитя праці. 3. Нема злагоди – і робота не йде на лад. 4. У ворогів немає Батьківщини. 5. Ганьби милом не відмиєш.

12. Прислів’я і приказки прочитати, пояснити зміст, списати. Підкреслити іменники родового відмінка І відміни однини з прийменниками, поставити до них питання. Закінчення виділити.

  1. Плуг від роботи блищить. 2. Без роботи день роком стає. 3. Людина без освіти, як дзеркало без лиску. 4. В усякої справи початок важкий. 5. Приказка яскравіша од квітки. 6. Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.

13. Прочитати, пояснити зміст. Виписати іменники давального відмінка в однині, поряд записати їх у називному відмінку, визначити рід, виділити закінчення. Порівняти, пояснити написання.

  1. Неробі світ тісний. 2. Просо з’їв горобець, а досталось перепілці. 3. Рідкій каші густій не стати. 4. Розумній голові і подерта шапка личить. 5. Дай курці грядку, а їй і города мало.

14. Прочитати, пояснити зміст. Списати, розкривши дужки. Визначити  рід та відміну іменників із дужок, виділити закінчення, порівняти, пояснити написання.

  1. Голодній (кума) пироги на умі. 2. Перший обов’язок у житті – чесно служити (Батьківщина). 3. Добрій (їжа) – добру ложку. 4. Не вір (усмішка) ворога. 5. Розумній (людина) і сімдесяти ремесел мало. 6. Хто збився з дороги, радий і (стежина).

15. Прочитати, пояснити зміст. Списати. Іменники місцевого відмінка однини підкреслити, усно поставити до них питання, визначити рід, виділити закінчення.

  1. Не ростуть на тополі груші, а на вербі сливи. 2. Дій по правді і нікого не бійся. 3. Зачиняє вовка в кошарі. 4. Збирає по зернині, як курка біля млина. 5. Пташку пізнають по пісні. 6. У кожній зернині є борошно, є й висівки.

16. Прочитати, пояснити зміст. Іменники місцевого відмінка однини виписати разом з прийменниками, поряд записати їх у давальному відмінку, виділити закінчення, пояснити  їх написання.

  1. На ниві для всіх роботи вистачає. 2. У хаті ледаря завжди свято. 3. Мудре слово – добрий друг у біді. 4. Шуліку взнають по льоту, а людину – по ході. 5. Душа мудреця в його мові. 6. На дикій яблуні кислиці ростуть.

17. Прочитати, пояснити зміст. Виписати іменники орудного відмінка І відміни однини у дві колонки за закінченнями, в дужках записати питання до них, пояснити.

  1. Дружба дружбою, а служба службою. 2. Не обгороджуй себе огорожею, а приятелями. 3. Якщо ласкою манити, то і змія з нори виповзе. 4. Голкою дороги не міряють. 5. Сніданок їж сам, вечерею поділись. 6. Будь людиною, а не нелюдом.

18. Прочитати, пояснити зміст. Списати, іменники орудного відмінка І відміни однини підкреслити разом з прийменниками. Закінчення іменників  виділити, пояснити їх написання.

  1. Олію з водою ніколи не погодиш. 2. Не сходиться гора з долиною, але сходиться людина з людиною 3. З землею дружи, та не з вогнем і водою. 4. Коли квітень з водою, то травень з травою. 5. Не поговоривши з головою, не бери руками.

19. Прочитати, пояснити зміст. Списати, іменники ІІ відміни підкреслити, виділивши закінчення. Визначити рід іменників.

  1. Краще горобець у жмені, ніж журавель на даху. 2. Хороше слово багато важить. 3. Добро, нажите без труда, зникає без сліду. 4. Труд – другий батько людини.

20. Прочитати, пояснити зміст. Списати, біля іменників ІІ відміни однини позначити рід, відмінкове запитання, виділити закінчення.

  1. Гарний день видно зранку. 2. Голод виганяє вовка з лісу. 3. Хто має розум, має і слово. 3. Вода має дно, дорога – кінець. 4. Зло приносить зло. 5. Хліб-сіль їж, а правду ріж.

21. Прочитати, пояснити зміст. Виділені іменники виписати разом із словами, від яких вони залежать. В дужках зазначити питання, на які відповідають; визначити рід, число, відмінок.

  1. Крапля води і камінь довбає. 2. Залиш на завтра хліб, а не роботу. 3. Укусиш палець – боляче усій руці. 4. Чоловік у гніві втрачає розум.

22. Прочитати, пояснити зміст. Виписати іменники родового відмінка ІІ відміни у дві колонки (з прийменниками і без прийменників), записати питання до них , визначити рід. Виділити закінчення, пояснити написання.

  1. Без вітру дерево не хитається. 2. До мішка грамоти ще потрібно віз розуму. 3. Старого горобця на полові не обдуриш. 4. Від слова до діла, як від землі до неба. 5. Гарна людина біля діла.

23. Прочитати, пояснити зміст. Списати, вставити на місці крапок потрібне закінчення за орфографічним словником. В дужках записати рід, число, відмінок, відміну іменників.

  1. Без вітр… і трава не колишеться. 2. Слово без доказ… – торішній сніг. 3. Без хвост… і редька не родиться. 4. Робота – ворог ледар… . 5. Язик – перекладач серц… . 6. Не вчи орл… літати, а соловейк… співати.

24. Прочитати, пояснити зміст. Списати, підкреслити іменники давального відмінка.

  1. Вік розумові не завада. 2. Кожному птаху своє гніздо миле. 3. Щирому серцю дорога відкрита. 4. Слову потрібна правда. 5. Табуну потрібен пастух, людині – товариш.

25. Прочитати, пояснити зміст. Списати. У виділених словах визначити рід, число, відмінок. Виділити закінчення, пояснити написання.

  1. Дбалому хом’якові зима не страшна. 2. Всякому слову свій час. 3. Поспішай не язиком, а ділом. 4. Гурту і вовк не страшний. 5. Діло робиться не галасом, а розумом.

26. Прочитати. Про кого можна так сказати? Списати. Іменники місцевого відмінка визначити за закінченнями, усно поставити відмінкове запитання, прийменники підкреслити.

  1. Продає рибу в озері. 2. У нього неначе клоччя у роті. 3. Думкою у небі, а ногами на землі. 4. Шукає голку у возі сіна. 5. Мовчить, як горіхи у мішку.

27. Прочитати, пояснити. Іменники давального і місцевого відмінків виписати у дві колонки, підкреслити слова, де відбулося чергування приголосних.

  1. Лише в серці народжене слово знаходить шлях до серця іншого. 2. Сій овес у кожусі, а жито – у брилі. 3. Побитому собаці дрючка не показують. 4. Просили на дорозі, щоб не був на порозі.

28. Прочитати, пояснити зміст. Списати, вставити на місці  крапок потрібну букву, поряд записати початкову форму іменників, виділити букви, які позначають звуки, що чергуються. Усно визначити рід, відмінок іменників.

  1. Лихо по людях ходить, а не по луз… .2. Що на умі, те й на язиц… . 3. Гарна дівчина, як калина у лу…і. 4. Гостя запрошуй на поро…і. 5. Хто у кожу…і, тому зима не страшна.

29. Прочитати, пояснити зміст, списати. У однакових іменників визначити рід, відмінок, відміну.

  1. Від злого коріння таке й насіння. 2. З огіркового насіння баклажан не виросте. 3. Од хліба й води життя щасливе. 4. Труд – правило життя. 5. Хто щастя шукає, той і знаходить. 6. Нема щастя без здоров’я.

30. Прочитати, пояснити зміст, списати. Іменники ІІ відміни підкреслити, визначити рід, число, відмінок.

  1. Правда і справедливість ніколи не зав’януть. 2. У роботі цінується вправність. 3. Честь важить більше за гроші. 4. Нудьга і лінь загнали ледаря в тінь. 5. Старанність і майстерність – сестри. 6. Скнарість – мати користолюбства.

31. Прочитати, пояснити зміст. Іменники називного і знахідного відмінків ІІІ відміни виписати у дві колонки. Пояснити, за яким ознаками розрізняються називний і знахідний відмінки.

  1. Не подбав про тінь, у холодку не посидиш. 2. Єдність – найміцніший мур. 3. Відважний помирає за честь. 4. Совість на базарі не продається. 5. І від волосинки тінь падає.  6. Радість і біда – сестри, які одна одну наздоганяють.

32. Прочитати, пояснити зміст. Виписати спочатку іменники ІІ відміни в називному відмінку, а потім – в родовому. Закінчення виділити, пояснити їх правопис.

  1. Від високої гори – тінь далека. 2.  Честь дорожча від багатства. 3. Де нема честі, там нема щастя. 4. Заєць своєї тіні боїться. 5. Робота веде до їди, лінь – до біди. 6. Від ліні – пустощі.

33. Прочитати, пояснити зміст. Спочатку виписати іменники ІІІ відміни з прийменниками, а потім – без них. Порівняти відмінкові запитання і закінчення.

  1. Від багатослів’я нема користі. 2. На печі щастя не знайдеш. 3. Сила дитини в правдивості. 4. Любо й неньці, як дитина в честі. 5. В того сон кращий, хто не відчуває твердості ліжка. 6. Боягуз і власної тіні лякається.

34. Прочитати, пояснити зміст, списати. Біля іменників називного відмінка множини в дужках записати їх в однині. Визначити рід, відміну, виділити закінчення.

  1. Не земля родить, а руки. 2. Армії, які захищають кордони своєї Батьківщини, миролюбиві. 3. Чесні труди – вічні плоди. 4. Вогонь і вода – добрі слуги та лихі пани.

35. Прочитати, пояснити зміст, списати. Підкреслити іменники родового відмінка множини, визначити їх рід, відміну, усно поставити запитання. Виділити закінчення, пояснити правопис.

  1. Щастя дає друзів, нещастя їх вивіряє. 2. Шануй своїх батьків. 3. Батьківщину бережи від ворогів. 4. Нема ріки без берегів, героя без народу. 5. Тисяча неправд не варта однієї правди.

36. Прочитати, пояснити зміст, списати. Іменники знахідного відмінка підкреслити разом із словами, від яких залежать. Виділити закінчення, пояснити написання.

  1. Правда всі перепони здолає. 2. Хлібороб плекає надії щороку, рибалка – щодня. 3. Злі вчинки запиши на воді, а добрі викарбуй на камені. 4. Спершу згадай свої вади, потім повчай інших.

37. Прочитати, пояснити зміст, списати. Підкреслити спочатку іменники орудного відмінка з прийменниками, а потім – без прийменників. Визначити їх рід, число, відміну, виділити закінчення.

  1. За двома зайцями не гонися, бо ні одного не піймаєш. 2. Вухами слухай, очима дивись, а ротом мовчи. 3. Під ногами боягуза земля розступається. 4. Весна красна квітами, а осінь – пирогами. 5. Їж борщ з грибами, держи язик за зубами.

38. Прочитати, пояснити зміст. Виписати іменники місцевого відмінка множини, визначити відмінкові питання та відміну. Виділити закінчення, пояснити правопис.

  1. Овес у трьох кожухах, та й то холоду боїться. 2. Брехуна знати не по очах, а по словах. 3. Дорога тільки голова на в’язах. 4. Думка голодного в їжі, пішохода – в п’ятах. 5. Людина вчиться на помилках. 6. Солдатське братерство зароджується в боях.

                                      Прикметник

39. Прочитати прислів’я, списати. Підкреслити прикметники, надписати над ними відмінок.

  1. Світ не без добрих людей. 2. За хорошими друзями іди на край світу. 3. Добрі діти доброго слова послухають. 4. У здоровому тілі – здоровий дух. 5. Мудре слово на міцних ногах ходить.

40. Прочитати, пояснити зміст. Прикметники знахідного відмінка однини виписати у дві колонки, залежно від відношення до назв істот або неістот. Виділити закінчення, порівняти.

  1. В зимовий холод всякий молод. 2. Під лежачий камінь вода не біжить. 3. І в бережене око буває, часом, пилинка попадає. 4. На сухе дерево і вогонь падає. 5. І хитрого лиса можна зловити.

41. Прочитати, пояснити зміст. Прикметники у родовому відмінку однини виписати, поряд записати їх у початковій формі, визначити рід, виділити закінчення.

  1. Лежачого хліба нема ніде. 2. З малого пагінця виростає велике дерево. 3. Доброго моряка пізнають у погану погоду. 4. Від щирого слова світ радіє. 5. Терпіння і час роблять із шовковичного листка атлас.

42. Прочитати, пояснити зміст, списати. Підкреслити прикметники давального і місцевого відмінків однини разом з іменниками, визначити рід, виділити закінчення.

  1. Ледачому робітникові кожен молоток важкий. 2. У великому знанні – велика мудрість. 3. Доброму слову ціни нема. 4. У дірявому глеку вода не втримається. 5. В здоровому тілі –  здоровий дух. 6. Гарному коню і гарний вершник потрібний.

43. Прочитати, пояснити зміст, списати. Визначити прикметники в орудному відмінку однини, усно поставити запитання, виділити закінчення.

  1. Чужим добром не забагатієш. 2. З телячим хвостом у вовки не сунься. 3. Сінним конем не наробишся. 4. Довгим язиком тільки полумиски лизать. 5. Рибу солом’яним неводом не ловлять. 6. Накрив, як мокрим рядном.

 44. Прочитати, пояснити зміст. Прикметники у називному відмінку множини списати разом з іменниками, від яких залежать. Придумати і записати з ними речення так, щоб ці словосполучення стали в знахідному відмінку однини.

  1. Неправдиві слова височини не досягнуть. 2. Найкращі думки завжди приходять після діла. 3. Добрі діти доброго слова послухають. 4. Загоюються й тяжкі рани, не забувається слово погане.

45. Прочитати, пояснити зміст, списати. Прикметники родового відмінка підкреслити однією лінією, місцевого відмінка – двома. Пояснити спільне і відмінне в цих відмінках прикметників. 

  1. Від кривих дерев і тінь крива. 2. І в чужих краях люди хліб їдять. 3. У добрих звичаїв добре життя. 4. І від солодких слів буває гірко. 5. Світ не без добрих людей.

46. Прочитати, пояснити зміст, списати. Іменники орудного відмінка підкреслити, усно поставити в початковій формі, порівняти закінчення.

  1. Спить, як заєць, з відкритими очима. 2. Зерно зважують вагами, життя – добрими ділами. 3. Добре чужими руками жар загрібати. 4. За хорошими друзями іди на край світу. 5. Голими руками не битися з ворогами.

                                       Числівник

47. Поєднай частини прислів’їв. Підкресли числівники.

1. Хто мовчить,                                      мало тепла.

2. В роботі «ох»,                                    той двох навчить.

3. Одне літо краще,                      а шостий відпочиваємо.

4. П’ять днів нічого не робимо,          а їсть за трьох.

5. От погода: один день блисне,         як сто зим.

6. Багато диму –                                     а сім кисне.

                                      Займенник

48. Прочитай прислів’я та приказки. Підкресли особові займенники.

  1. Я дав би дві зими за одне літо. 2. На дощ ще і хмари не збираються, а вона вже змокла. 3. Казали минеться, а воно тільки настає. 4. Ви їсте кисле, а на нас оскома нападає. 5. Ми з тобою, як риба з водою. 6. Хоч і дощ йде, а він на долоні плює.

49. Прочитати, пояснити зміст. Виписати займенники в сполученнях, визначити відмінок.

  1. Дерево живе, хоча з нього й осипається листя. 2. Час не віл, його не налигаєш. 3. Ото, мамо, хвалять нас: чи ви мене, чия вас. 4. Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе. 5. Хай робота тебе боїться, а не ти її.

50. Прочитати, пояснити зміст. Займенники давального відмінка виписати в колонку, поряд записати відмінкові запитання, визначити число займенників.

 1. Йому, як з гуски вода. 2. Спершу скажи собі, а потім іншим. 3. Їй кажеш «ячмінь», а вона каже «гречка». 4. Сорочка мені ближче, ніж каптан.

51. Прочитати, пояснити зміст. Займенники орудного відмінка виписати, поряд записати відмінкові запитання, визначити рід та число займенників.

  1. Шапка велика, та під нею порожньо. 2. Про людину ти можеш судити тоді, коли був з нею в дорозі чи жив під однією покрівлею. 3. Щоб віл допомагав тобі, доглядай за ним. 4. Ми з тобою, як риба з водою. 5. Любується сам собою.

52. Прочитати, пояснити зміст. Списати, розкриваючи дужки. Пояснити правопис прийменників із займенниками. Визначити число і відмінок займенників.

  1. Що (без) нас було – чули, що (при) нас буде – побачимо. 2. Не будь зарозумілим – і друзі (від) тебе не відвернуться. 3. Рідне місце за семи землями (до) себе кличе. 4. Всяк по собі й (про) інших судить. 5. Цвіркун вогник бачить та (до) нього скаче.

53. Прочитати, пояснити зміст. Виписати займенники, які не повторюються. Розкривши дужки, вписати потрібну букву замість крапок. Пояснити правопис займенників.

  1. (Про) мене, Семене, хай усі (коло) м…не, аби я зверху. 2. Курка сказала яйцю: «Я була такою, як ти, і я зроблю т…бе таким, як я». 3. Ти йому про діло, а він тобі про козу білу. 4. Ти м…ні дуже по душі, та я собі ще миліший. 5. Що йому не кажи, а він у свою дудку дме.

                                         Дієслово

54. Прочитати, пояснити зміст. Виписати дієслова, протилежні за значенням, усно поставити до них питання, визначити час, особу.

  1. Вода з одного бере, другому дає. 2. Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить. 3. Добро пушить, а  лихо сушить. 4. Згода дім будує, а незгода руйнує. 5. Літо біжить, підстрибуючи, а зима бреде, похнюпившись.

55. Прочитати, пояснити зміст, списати. Підкреслити дієслова, визначити час, особу, число.

  1. Ніщо так не виховує людину, як час. 2. Життя завжди йде вперед, а хто за ним не встигає, той залишається позаду. 3. Коли ми спільно щось робимо,  то нікому дякувати. 4. Крокуєш – дорогу долаєш, сидиш – дні коротаєш.

56. Доповни прислів’я, використовуючи слова з довідки. Вкажи, у якому часі вжито дієслова.

  1. Немазаний віз скрипить, а мазаний сам … .

  2. Шануй старших – молодші тебе … .

  3. Як постелиш, так і … .

  4. Заєць від куща, а жаба від зайця … .

  5. Не було б щастя, та нещастя  … .

  6. З ким поведешся, того й … .

  7. Хто працює, той працю … .

  Слова для довідок: помогло, біжить, шанує, тікає, наберешся, поспиш, пошанують.

57. Прочитати, пояснити зміст. Підкреслити дієслова майбутнього часу, усно поставити до них питання, визначити особу.

  1. Подумаємо, що маємо зробити, а тоді знов поїдемо. 2. Око бачить далеко, а розум ще далі. 3. Поки руки не натрудиш, жити в щасті не будеш. 4. Гратимешся з вогнем, сам згориш. 5. Кого почитають, того й величають.

58. Прочитати, пояснити зміст, списати. Дієслова підкреслити, визначити їх особу, час, число. Закінчення виділити, пояснити написання.

  1. У сусіда ума не позичиш. 2. Без праці меду не скуштуєш. 3. Часок у добрі побудеш – все горе забудеш. 4. В голову, як в торбу: що знайдеш, те й сховаєш. 5. Як не вмієш, то не знайдеш. 6. Добру славу втратиш – поганої слави не знищиш.

59. Прочитати виразно, пояснити зміст. Списати, вставивши потрібну букву на місці крапок. Правопис дієслів пояснити.

  1. Дерево зруба…ш – назад не постав…ш. 2. Добре попрацю…ш – орденами груди прикрас…ш. 3. В ліс не з’їзд…ш, то й на печі змерзн…ш. 4. Не пережу…ш – не проковтн…ш. 5. Не дожен…ш і конем, що запізн…ш одним днем.

60. Прочитати, пояснити зміст. Виписати дієслова майбутнього часу, визначити їх особу, число. Виділити закінчення, пояснити написання.

  1. Що маєш робить, то зроби сьогодні, а що маєш з’їсти, то з’їж завтра. 2. Будеш учиться – завжди пригодиться. 3. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі. 4. Любиш кататися – люби і саночки возить.

61.  Прочитати, пояснити зміст. Виписати дієслова, визначити їх особу, число, час. Виділити закінчення, порівняти їх.

  1. Через вікно весь світ не побачиш. 2. Якщо зранку попрацюєш – не пожалкуєш. 3. Не гріте залізо не зігнеш. 4. Одним пальцем голки не вдержиш.

62. Поєднай частини прислів’їв. Познач закінчення дієслів, надпиши дієвідміну.

  1. Раніше встанеш –               далеко не зайдеш.

  2. Посієш – пожнеш,             дасиш – візьмеш.

  3. Улітку пісні співаєш –      назад не поставиш.

  4. Оглядатимешся назад,     більше діла зробиш.  

  5. Дерево зрубаєш –              голки не вдержиш.

  6. Одним пальцем                  узимку сльози проливаєш.

 63. Прочитати, пояснити зміст, списати. Дієслова з –уть, -ють підкреслити однією лінією, а з –ать, -ять – двома. Визначити їх час, особу, дієвідміну.

  1. Як сіно косять, то дощів не просять. 2. Золото добувають із землі, знання – з книг. 3. Семеро одного не ждуть. 4. Лінощі не стомлюють, а тільки мучать.

64. Прочитати, пояснити зміст. Спочатку виписати вислови з дієсловами І дієвідміни, а потім – ІІ дієвідміни. Визначити особу, час дієслів, виділити закінчення.

  1. Добре, коли сам віриш у себе; ще краще, коли люди вірять у тебе. 2. За гарну роботу кашу з маслом дають, а ледаря кропивою жалять. 3. По одягу зустрічають, по розуму проводжають. 4. Прислів’я нам допомагають, хоч інколи гіркі бувають. 5. Два ледарі друзями не бувають.

65. Прислів’я та приказки прочитати, пояснити, списати. Дієслова ІІІ особи однини підкреслити, визначити дієвідміну, виділити закінчення.

  1. Раніше встанеш – більше діла зробиш. 2. Коня випустиш – піймаєш, слово мовиш – не піймаєш. 3. Доки губки не притиснеш, вона води із себе не випустить. 4. В чужій кошарі овець не розведеш. 5. Як вогню не запалиш, дим очі не колотиме.

66. Прислів’я та приказки прочитати, пояснити, списати. Дієслова чоловічого роду минулого часу підкреслити, вказати питання, на які відповідають.

  1. Не говори про все, що вичитати з книг зумів, а говори про те, що, прочитавши, зрозумів. 2. Прислів’я сказав – дорогу показав, приказку сказав – душу розрадив. 3. Не той багато прожив, кому багато років, а той, хто багато зробив. 4. Ще нічого не зробив, а вже відпочити  сів. 5. Як їв, то аж упрів, а як працював, то аж задрімав.

                                      Прислівник

67. Прислів’я та приказки прочитати, пояснити. Списати виділені слова, в дужках записати питання до них.

  1. Не лінися рано вставати та змолоду більше знати. 2. Що влітку вродиться, то взимку згодиться. 3. Бачить, як сова уночі. 4. Коли з нашим не в лад, то ми з своїм назад. 5. Зробив діло – гуляй сміло.

68. Прислів’я та приказки прочитати, пояснити. Прислівники виписати разом з дієсловами, від яких залежать. Поставити питання між словами.

  1. Що маєш зробити, то зроби сьогодні. 2. Хто влітку ледарює, той взимку голодує. 3. Хто пізно приходить, той сам собі шкодить. 4. Зробили спішно, та коли б не вийшло смішно.

69. Прислів’я та приказки прочитати, пояснити. Прислівники – слова з протилежним значенням виписати парами, в дужках записати питання.

  1. Улітку пісні співаєш, взимку сльози проливаєш. 2. Гарно щебече, та погано слухати. 3. Не йдеш уперед – ідеш назад. 4. Легко про це говорити, та важко зробити. 5. На рідній землі тепло вдень і вночі. 6. Терпіти важко, та пам’ятати легко.

70. Прислів’я та приказки прочитати, пояснити. Списати, замість крапок записати прислівники, протилежні за значенням до виділених.

  1. Удень душно, а … комарі кусаються. 2. Поранити легко, загоїти … . 3. Хто багато говорить, той … творить. 4. Бур’ян росте швидко, а добра трава … . 5. Знай більше, говори … . 6. М’яко стеле, та … спати.

71. Прислів’я та приказки прочитати, пояснити. Списати спочатку вислови з прислівниками, потім вислови, в яких є іменники з прийменниками.

  1. Сади дерево (з) молоду – (на) старість як знайдеш. 2. (На) сонці тепло, біля матері добре. 3. Дим видно (в) день, а вогонь (в) ночі. 4. Слово (на) гору піднімає, слово і (з) гори спускає. 5. (В) літку один тиждень рік годує. 6. Роби (на) дворі, буде (в) коморі.

 

 

                        

                         

                        Дидактичні ігри

                                    (1-4 класи)

                    Роз’єднай на слова

  Прочитати прислів’я, пояснити його зміст.

  Матиодноюрукоюб’єадругоюгладить.

                      Зобрази приказку

  Діти розбиваються на підгрупи. Кожна підгрупа загадує якусь приказку й зображує її за допомогою міміки і жестів. Приказки вибираються досить прості, знайомі всім дітям. Друга група відгадує, яку приказку зображено.

  Ця гра сприяє розвитку вміння послуговуватися не тільки мовними, а й позамовними засобами спілкування.

               Знайди зайве прислів’я

  На годину спізнився, за рік не доженеш.

  Вчорашнього дня стома кіньми не доженеш.

  Що ранком не зробиш, то ввечері не здоженеш.

  Допомагай старим, бо доведеться бути таким.

               З’єднай частини прислів’їв

  З добрим дружись,            коле сердечко.

  Гостре словечко                а лихих стережись.

  Де сила не візьме,             а вдома краще.

  В гостях добре,                  там розум допоможе.

                 Впиши пропущені слова.

  Не плюй у колодязь – пригодиться… напитися.

  Цвітуть наші діти, як пишні … .

  Осінь багата снопами, а зима … .

  Хочеш їсти калачі, не сиди на … .

  Блисне сонце і в наше … .

                   З якої професії

  Назви, з якої професії прийшли в життя подані прислів’я та приказки.

Б		Ч	З	М
	Ж		Ь		Д
Р		С	Т	Л

   Бережи честь змолоду.

  З поганої вівці хоч вовни жмут. (Чабан.)

  Жартуй, глечичок, поки вушко одірветься. (Гончар.)

  От що вийшло: ні тарантас, ні дишло. (Стельмах.)

  Куй залізо, поки гаряче. (Коваль.)

  Порожня бочка гучить, а повна мовчить. (Бондар.)

 

                  Поверни втікачів

  Щоб прочитати приказку, потрібно вписати голосні, що втекли. Визначити напрямок читання.

Б		Ч	З	М
	Ж		Ь		Д
Р		С	Т	Л

    Виписати з переліку лише прислів’я

  З маленької іскри великий вогонь буває.

  Щоб тебе дощ намочив!

  Уродили на вербі груші.

  З ким поведешся, від того й наберешся.

  Скривився, як середа на п’ятницю.

      Перетворити загадки на прислів’я

  У вогні не горить, у воді не тоне. (Правда.)

  Правда у воді не горить, у воді не тоне.

  Мовчить, а сто дурнів навчить. (Книга.)

  Книга мовчить, а сто дурнів навчить.

  На вагу не зважиш, на базарі не купиш.

  Розуму на вагу не зважиш, на базарі не купиш.

  Що їсть без зубів. (Совість.)

  Совість без зубів їсть.

               Закінчити прислів’я

  Праця чоловіка годує, …      (а лінь марнує).

  За рідний край …                  (життя віддай).

  Мудрим ніхто не вродився, …     (а навчився).

                                 Зайчик

  Прочитай склади, стрибаючи, як зайчик, з однієї купини на іншу.

 

Хто	то	рід	до	має	сло	той
1	4	8	12	14	10	7
ба	обі	три	ко	во	га	цяє
2	5	13	9	11	3	6

            Скласти прислів’я зі слів

1)    дружись, добрим, з, стережись, а, лихих;

2)    гроші, за, розуму, купиш, не;

3)    лисиця, служила, не, доки, вовкові, кожуха, позбулася;

4)    осла, коня, не, з, буде.

                Цікаві прислів’я

  Знайди прслів’я, що заховалися у деформованих словах, і прочитай кожне з них.

  Деньгру кір чаєкін, а музи наєчипо.

  Грудень рік кінчає, а зиму починає.

  Ченьсі куро токчапо, а мизи надиресе.

  Січень року початок, а зими середина.

           Склади і прочитай приказку

  Б_р_ж_    _д_г,  д_к_     н_в_й,  _   зд_р_в’_    д_к_    м_л_д_й.

  Поставити прислів’я в логічній послідовності

  Уночі тріщить, а вдень плющить. (1)

  Як почав орать, то в сопілку не грать. (3)

  Весна багата на квіти, а осінь – на сніпки. (5)

  Кидай сани, бери віз. (2)

  Сій вчасно – вродить рясно. (4)

               Допиши початок

  Пригадай та запиши перші слова поданих прислів’їв. По вертикалі вони мають утворити ще одне прислів’я.

  … байрак, там і козак.

  … не боїться ні тучі, ні грому.

  … де великі вікна – багато світла.

  … холод не страшний, коли козак молодий.

  … не поляже, не поляже, а розкаже. 

  Де козак, там і слава.

  Доповни прислів’я словами з дужок

  Не кидай слова на … (вітер, підлогу, воду).

  Не відкладай на завтра того, що можна зробити …(пізніше, сьогодні, післязавтра).

  Не все те золото, що … (заховане, блищить, пищить).

  Дурний язик голові не … (дядько, сват, приятель).

                         

                            Плутанина

  Усі прислів’я переплутані. Перша частина одного прислів’я з’єднана з другою частиною іншого. Розплутай їх.

  Коли почав орати – добре буде.

  Лякана ворона – а мишці слізки.

  Той хоче гарбузів – і куща боїться.

  Перемелеться лихо – то у сопілку не грати.

  Кішці смішки – а той огірків.

  Лякана ворона й куща боїться.

  Коли почав орати, то у сопілку не грати.

  Кішці смішки, а мишці слізки.

  Той хоче гарбузів, а той огірків.

  Перемелеться лихо – добре буде.

                     Підстав ім’я

  З довідки добери ім’я, яке пропущене у прислів’ї чи приказці.

  З нашої … ні серця, ні ласки.

  Сиди …, бо ще рано.

  Не лакомся, … на дурницю.

  По … й свита.

  Заплач, …, дам копійку.

  Вискочив як … з конопель.

  Од … та й ніколи.

  На … о цій порі, як рак свисне на горі.

  За царя …, як земля була тонка.

  За царя …, як людей було трохи.

  Ні сюди …, ні туди … .

  Товчеться, як … в пеклі.

  Не вмер …, так болячка задавила.

  Казала …, як удасться.

 У всякої … свої одговори.

  Який …, така й слава.

  Парочка … та … .

  Ти йому про …, а він тобі про … .

  Сиди …, ще не смеркло.

  Ой не ходи, … та й на вечорниці.

  Про … кури та … яйця.

  Мудрий, як … .

  Хапай, …, поки тепле.

  Говорив … рябої кобили сон.

  Мели, …, доки вітру стане.

  Відповідь: Параска, Тетяна, Гриць, Савка, Матвійко, Пилип, Микола, Юрій, Панько, Горох, Микита, Марко, Данило, Настя, Федора, Сава, Мартин та Одарочка, Ярема, Хома, Векла, Гриць, Хима, Мотря, Соломон, Петро, Мирон, Іван.

                              Магія сімки

  Сімка заслуговує на особливу розмову. Багато пов’язано з нею приказок і  прислів’їв, казок і легенд. У стародавньому світі число 7 вважалося містичним, а інколи й священним. З давніх часів відомо чимало прислів’їв та приказок з цим числом.

  Сім раз відміряй, а один раз відріж.

  Семеро одного не ждуть.

  Один з сошкою, а семеро з ложкою.

  Краще один раз побачити, аніж сім раз почути.

  Сім день заходу, а один день празнику.

  Чорний, як сім галок.

  У кого дочок сім, то щастя всім.

  Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила.

  Семеро до рота, один до роботи.

  Сім п’ятниць на тиждень.

  Мов сім баб пошептало.

  Сім потів зійшло.

  Під сімома вітрами.

  Сватає сім, а дівка буде не всім.

  Де один – хазяйству кінець, а де сім – то щастя всім.

  Сьома вода на киселю.

  Сім дочок – свій таночок.

  Намолов сім мішків гречаної вовни.

  Сім верст до небес – і все пішки.

  За сім верст киселю їсти.

  За сімома печатками.

  Не хвались в сім день, а в сім літ.

  Сім синів годую, всім і щастя готую.

  Перебуває на сьомому небі. 

  Прийде сім баб та скаже сім раз.

  Семеро соломинку підіймали, та ледве не надірвались.

  Один на возі, а сім на стозі і кричать: «Не зівай!»

  У семи няньок дитя без носа.

  Де сім господинь, там хата неметена.

  Працюємо до сьомого поту.

  Сім бід, а один одвіт.

  З одного вола двох шкур не деруть, а з бідного і сім шкур здіймуть.

  Зійшлося сім бід на один обід.

  Погода: один день блисне, а сім день кисне.

  Трапляється і такий год, що на день по сім погод.

  Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.

  Сім пар постолів стоптав, поки їх спарував.

  Семеро воює, а один горює.

  Усім по сім, а нам по вісім.

       Приказки жартують. Гра «Незнайко»

  Голод – не щітка.

  Боягуз своєї ліні боїться.

  Жди у горя погоди.

  Товкти в ступі соду.

  Не знаючи броду, не лізь у моду.

  Час – не тінь, не підженеш.

  Бачить кіт рало, та сили мало.

  За праве тіло стій сміло.

  Тиха хода греблю рве.

  Земля родить під носами.

  У природі пізнавай приятеля.

  За наше сито та нас і бито.

  Від добра бобра не шукають.

  У здоровому тілі здоровий пух.

  Крутиться як булка в колесі.

  Яйця Мурку не вчать.

  Не роби з муки слона.

  Правда очі поле.

  Купити кита в мішку.

  Друзі пізнаються в міді.

  Молоко на дубах не обсохло.

  Камінь на перці лежить.

  Нора народила мишу.

     Відгадай приказку за двома словами

   Посієш – пожнеш               Срібло – золото

                        Більше – менше

  Посієш вітер – пожнеш бурю. Слово - срібло, мовчання – золото. Більше діла – менше слів.

                      Поверніть втікачів

  Щоб прочитати приказки, потрібно у першу схему вписати голосні, а в другу – приголосні, які «втекли» в коло.

б		ч	з	м					і
	ж		ь		д		е		е
р		с	т	л			о			и
								ю		е

Бережи честь змолоду.  Світ не без добрих людей.

                             Лабіринти

  Прочитай прислів’я, пройшовши лабіринти.

1.

	И	С	Н	Е	Е	І	В	А
Н	Л	А	Е	Х	Б	Н	Х	Л
Е	А	М	Б	А	Е	Ш	О	Я
Х	В	С	Е	Й	Т	І	П	Т	Ь

  Не хвали сам себе, нехай тебе люди похвалять.

2.

 

  Л    ю     д     с     ь     к     а            п    р   а     ц     я

               

  з    о    р           я    ц     и     н     р     у     д         е     н

 

  к     и     д     а     т     и          н     е         г     о     д   и  

  

                                                          я      с      ь      т

  Людська праця не дурниця, розкидати не годиться.

                           Грамота

 Відгадай, що написано в цій грамоті. Зібрати літери в слово тобі допоможе шифр.

  1,7;  8,14,13,19;  20,21;  22,16,15,9;  2;  3,4,10,11;  17,23,24,18,12,6,5.

1Н	2А	3К	4А	5Ь	6С
7Е	8К	9Ю	10Ж	11И	12У
13Ж	14А	15І	16М	17Н	18Ч
19И	20Н	21Е	22В	23А	24В

  Не кажи не вмію, а кажи – навчусь.

                        Глибока правда

  Розгадавши ключ цього шифру, ви зможете прочитати ще одне прислів’я.

         1       2       3       4       5       6       7       8       9

1      Е       Л      І        У      Ц      А       Н      Р      М

2     Ю      Д      И       Й      К      С       О      З       У

   

    

     

 

  У людині цінуй не красу, а розум.

                        Поле чудес

  П’ять літер уже відкриті, решта – за вами.

  В _ _ _ а      _ ра _ _ а       _ ві _ _ а _ и,    а  

_  _  і _ ь  –  _ _ о _ а _ и.

  Весна красна квітками, а осінь – плодами.

                       Кросворди

 Кросворд 1. Прислів’я про знання, розум.

1.     Голова без …, як ліхтар без свічки.

2.     Здобудеш …, побачиш більше світу.

3.     Учись …, на старість знадобиться.

4.     Вік живи – вік … .

5.     Вчення – світло, а невчення – … .

6.     Краще з … загубити, ніж з дурнем знайти.

7.     … не на те, щоб лише кашкет носити.

8.     Писати – не язиком … .

9.     Пташка красна пір’ям, а … розумом і вмінням.

10.       Хто розуму не має, тому й … не вкує.

11.       … бочка гучить, а повна мовчить.

12.       … вчить, як на світі жить.

13.       Одна голова добре, а дві … .

14.       Чого навчився, того за … не носити.

 Розум золота краще.

Відповіді: 1) розуму; 2) освіту; 3) змолоду; 4) учись; 5) тьма; 6) розумним; 7) голова; 8) чесати; 9) людина; 10) коваль; 11) порожня; 12) книга; 13) краще; 14) плечима.

Кросворд 2. Прислів’я про працю.

1.     … мала, а й та працює.

2.     Маленька праця краща за … безділля.

3.     Ранній … не кланяється.

4.     Вміння і … все перетруть.

5.     Зробив …  –  гуляй сміло.

6.     Треба нахилитися, щоб з криниці води … .

7.     Роботящі руки гори … .

8.     Згаяного часу і … не доженеш.

9.     Сьогоднішньої роботи не відкладай на … .

10.       Доки не …, доти не вміти.

11.       Хочеш їсти …, не сиди на печі.

12.       Без охоти нема … .

13.       На дерево дивись, як родить, а на …, як робить.

14.       Праця чоловіка годує, а лінь … .

Без труда нема плода.

Відповіді: 1) бджола; 2) велике; 3) пізньому; 4) труд; 5) діло; 6) напитися; 7) вернуть; 8) конем; 9) завтра; 10) впріти; 11) калачі; 12) роботи; 13) людину; 14) марнує.

  Кросворд 3.  Прислів’я про лінь.

  1. Вродилося … нінащо.

  2. Люди – жати, а йому б усе … .

  3. До роботи плачучи, а до танців … .

  4. Зачепилася за пень, простояла … день.

  5. Під лежачий … і вода не тече.

  6. Такий ледачий, хоч по … посилай.

  7. В роботі «ох», їсть за … .

  8. І за … воду не береться.

  9. … не гряне – ледачий не встане.

  10. Як стати до …, присниться і ведмідь.

  11. Хоч … дні не їсти, аби з печі не злізти.

  12. … від роботи, як пес від мух.

  13. Так хоче працювати, як старий … у завірюху.

  14. На … умліває, а біля миски упріває.

  15. Тільки байдики б’є та витрішки … .

  Лежачий камінь мохом обростає.

Відповіді: 1) ледащо; 2) лежати; 3) скачучи; 4) цілий; 5) камінь; 6) смерть; 7) трьох; 8) холодну; 9) грім; 10) обід; 11) три; 12) ховається; 13) пес; 14) роботі; 15) продає.

  Кросворд 4. Прислів’я про здоров’я.

  1. Аби …, а хліб буде.

  2. У здоровому тілі … дух.

  3. Держи голову в холоді, ноги – в теплі – проживеш … вік на землі.

  4. На … дерево і кози скачуть.

  5. Як нема сили, то й світ … .

  6. Старому та … годи, як малому.

  7. Здоров’я входить золотником, а … пудами.

  8. Хто курить і п’є, здоров’я … .

  9. Плохеньке порося і в Петрівку … .

  10. Не … третього хліба з’їсти.

  11. Здоров’я маємо – не …, а втративши, плачемо.

  12. Поганому животу і … вадять.

  13. Весела думка – … здоров’я.

  14. Бережи …, як новий, а здоров’я – доки молодий.

Здоровому все здорово.

Відповіді: 1)зуби; 2) здоровий; 3) довгий; 4) похиле; 5) милий; 6) слабому; 7) виходить; 8) псує; 9) мерзне; 10) здужає; 11) дбаємо; 12) пироги; 13) половина; 14) одяг.

  Кросворд 5. Прислів’я про слово, спілкування.

  1. Слово не стріла, а глибоко … .

  2. … словечко коле сердечко.

  3. Слово – не …, вилетить – не піймаєш.

  4. Дурний … голові не приятель.

  5. Умій сказати, умій і … .

  6. Швидше … загоїться, а зле слово не забудеться.

  7. Не мели …, як пес хвостом.

  8. На чужий роток не накинеш … .

  9. Слово до слова – зложиться … .

  10. І від … слів гірко буває.

  11. Їж пиріг з … і держи язик за зубами.

  12 … ранить голову, а слово – душу.

  13. Слово – не …, язик – не помело.

  14. Вола в’яжуть мотузкою, а … –  словом.

   Не роби з рота халяву.

  Відповіді: 1) ранить; 2) гостре; 3) горобець; 4) язик; 5) змовчати; 6) рана; 7) язиком; 8) платок; 9) мова; 10) солодких; 11) грибами; 12) шабля; 13) полова; 14) людину.

  Ще один вид робоги з прислів'ями — шифрограми. Прочитати прислів’я можна підібравши «ключ»: знайти певну закономірність, наприклад, певну порядкову букву у поданих словах.

Шифрограма 1

Набір: діжка, книга, сітка, вітер, пляма, шапка, картка, гроза, важко, крило, мотор, слива, от-от, бан­ка, стеля, липка, смола, палац, плече, запас, спека, жарти, треба, чайка, катер, крига.

Ключ: третя буква чи інший знак у поданих сло­вах.

Життя прожити — не поле перейти.

Шнфрограма 2

Набір: крига, замок, крило, вагон, сліди, штани, політ, слайд, річка, павук, кермо, подія, трава, наказ, метро, вітер, зерно, сірий, марка, полин, весна, ба­ран, кавун, ферма, надія.

Ключ: четверта буква.

Голодній кумі вареники на умі.

Шифрограма 3

Набір: сіно, край, речі, клуб, межа, урок, кома, плуг, рука, слон, кінь, хліб, піна, степ, тінь, квас, поїв, мазь, мідь, млин, каша, маса, пояс.

Ключ: третя буква

  На чужому коні не наїздишся.

Щифрограма 4

Набір: квас, кров, поні, жарт, слон, поле, краб, море, приз, град, шило, хліб, метр, роги, верх, овал, знаю, одуд, горе, край.

Ключ: четверта буква.

Світ не без добрих людей.

Шифрограма 5

Набір: дятел, збоку, плече, туман, школа, голуб, квіти, вірші, вдома, сяйво, збори, олень, рукав, знову, вікно, знаки, зебра, ідеал, калач, ялина, земля, скеля, добро, звірі, спати, гамір, одежа, тепло.

  Ключ: друга буква.

  Яблуко від яблуні далеко не впаде.

  Шифрограма 6

  Набір: спів, роса, єгер, хата, сніг, ноги, смак, рука,

овал, диво, одяг, кума, знак, вежа, змія, рано, оселя, стіл, тигр, ідея, куля.

  Ключ: друга буква.

  Поганому виду нема стиду.